Тема: Порівняльний дослід

Злата СИМОНЕНКО, адвокат, виконавчий директор АО «Солодко і Партнери»

Говорячи про помилки, завжди згадую відомий вислів дуже мудрого політика Вінс­тона Черчилля «Велику перевагу одержує той, хто досить рано припустився помилок, на яких можна вчитися». Усі молоді юристи, та й не тільки юристи, припускаються помилок. Це нормальний життєвий процес, проти якого може стати лише досвід, знання та визнання цих помилок.

Усі помилки молодих юристів можна розподілити на три групи. Перша група помилок — професійні. Це всі похибки, пов’язані з юридичною діяльністю. Друга — психологічні помилки. Третя — організаційні помилки. Розгляньмо декілька основних помилок та спробуймо знайти шляхи їх виправлення.

Професійні помилки. Зазвичай молоді юристи, особливо ті, хто добре навчались, приходячи на роботу, переконані, що, знаючи основи законодавства, можна вирішити будь-який юридичний конфлікт. І це перша помилка. На жаль, українське законодавство недосконале, містить багато колізій та включає відголос­ки радянських норм. Для з’ясування можливих підходів вирішення юридичного конфлікту необхідно не тільки звертатись до законодавства, а ще й до судової практики, міжнародного законодавства, міжнародної судової практики, а іноді й до теорії та принципів права. Друга помилка, яка особливо часто зустрічається в кримінальних справах, це підвищена довіра до свого клієнта. Є непоодинокі випадки, коли клієнти недоговорюють, намагаються приховати якісь деталі або сподіваються, що вони будуть непомітні. У судовому процесі це може призвести до небажаного результату. Порада — завжди готуватись до декількох варіантів розвитку судового процесу. Такі дії допоможуть одразу надати суду контраргументи. Третя, одна з найпоширеніших помилок, намагання одночасно вести декілька юридичних справ або проектів. Ретельна підготовка до справи/проекту вимагає багато часу, тому одразу необхідно виділити достатню кількість часу для аналізу та підготовки документів.

Психологічні помилки. Для молодих юристів властиве емоційне ставлення до справи. Аналізуючи проблему, вони настільки емоційно заглиблюються, що забувають або втрачають юридичні аспекти справи. Основна рекомендація — не забувати, що насамперед потрібно зробити ґрунтовну юридичну підготовку і лише після цього звертатися до емоційного аспекту. Друга помилка — надмірна впевненість у своїх силах та недооцінка представника іншої сторони. На кожного розумного юриста знайдеться ще розумніший, тому ніколи не потрібно сподіватись, що протилежна сторона буде слабшою або не підготується ретельніше. Завжди треба піддавати сумніву правильність свого правового висновку, радитися з іншими юристами та ґрунтовно готуватися до вирішення юридичного питання.

Організаційні помилки. Ключовою помилкою молодих юристів є неправильний підхід до вирішення юридичного конфлікту. Більшість юристів, знаючи декілька положень законодавства, одразу беруться за написання відповіді, що у подальшому призводить до негативного результату. Перше і основне, що потрібно зробити, — це проаналізувати наявні матеріали. Друге — розробити план дій, які потрібно вчинити (отримати додаткові матеріали, направити запити, почитати додаткову літературу тощо). Третє — організувати це все в єдиний комплексний матеріал (справу) і лише після того приступати до написання документа з розв’язання проблеми.

Звичайно, це перераховані не всі помилки, але вони є основними і уникнення їх може допомогти молодому юристові швидше досягнути бажаного кар’єрного зростання.

Дмитро ГАДОМСЬКИЙ, СЕО Axon Partners

Найбільша моя перешкода — це прокрастинація. До сьогодні не знаю, як її побороти. Маю лише епізодичні тактичні перемоги, але стратегічно війна ще триває.

Юристи люблять переривати клієнта на половині речення і закінчувати його самостійно, тим самим показуючи свою обізнаність і талант передбачення. А ще юристи люб­лять вплітати англійські слова у свою мову. На стику цих двох юридичних вад і виникла моя «лажа». Клієнт попросив підготувати меморандум про Audit Committee, і я підготував «мемо» про ревізійну комісію. Клієнт отримав і подякував за гарно виконану роботу, щоправда сказав, що треба було «мемо» про аудиторський комітет, а не ревізійну комісію. «Мемо» я переробив, але на цьому історія не закінчилася. «Мемо» я переробляв ще й втретє. Але вже не згадаю, що такого тоді помилково презюмував. Додайте сюди кілька рівнів керівників, які перевіряли за мною документ, і партнера, який двічі вислуховував клієнта, і матимете приблизне уявлення про відчуття молодого юриста, який припустився помилки.

Це не те, щоб була трагедія. Я завжди легковажно ставився до помилок і замість колупатися в собі, просто біг їх виправляти. Також я навчився слухати клієнта, а не свої презумпції. А ще зрозумів, що немає таких помилок, які неможливо було б виправити.

Усі навколо намагатимуться перебільшити помилку або ж применшити її. Партнер або старший юрист — перебільшити, колеги і мама — применшити. Не звертайте уваги ні на тих, ні на інших. Найбільші помилки у вас ще попереду. Якщо ви не припускаєтеся помилок, то одне із трьох: або ви бот, або брешете, або працюєте.

Олександр СИДОРЕНКО, партнер МЮК ALEXANDROV & PARTNERS, адвокат

Сьогодні ринок юридичних послуг жорсткий та динамічний, що вимагає від кожного адвоката виконувати свою роботу так, щоб досягати для кожного клієнта найліпшого результату. Ситуації, що виникають у клієнтів, потребують не тільки правових рекомендацій, а й комплексного бізнес-розв’язання проблеми, саме тому сучасний юрист повинен виходити за межі юриспруденції.

На моє глибоке переконання, у житті кожну людину спонукають до певних дій ті чи інші фізіологічно-психологічні процеси (мотиватори). І, звичайно ж, у кожної людини ці мотиватори різні.

Таким чином, для досягнення високої продуктивності праці і, як наслідок, професіоналізму в роботі, необхідно, щоб особа була мотивованою, адже якщо людина працює з радістю та щирим бажанням, її коефіцієнт корисної дії збільшується у рази.

Безперечно, кожна людина особлива. Для когось на першому місці стоїть рівень винагороди чи умови роботи, для когось — визнання чи взаємовідносини всередині колективу, для когось — можливість самовираження. Особисто для мене основним мотиватором є моя сім’я, що постійно стимулює до підвищення професіоналізму та особистісного розвитку.

Одразу по закінченні університету я пішов працювати слідчим в органи прокуратури, адже, будучи молодим та амбітним, вважав, що мені вдасться перемогти злочинність у нашій державі. Саме тоді мене і спіткало перше розчарування, оскільки моїм юнацьким мріям так і не судилося здійснитися.

Однак розчарування у професії лише мотивувало мене та підштовх­нуло до розвитку професійних навичок. Все ж таки досвід роботи в органах прокуратури був безцінним. Зараз знаю роботу наших правоохоронних органів з обох боків. Крім того, саме в органах прокуратури зрозумів, наскільки важливим є практичний досвід та як працювати в колективі, а також яким він може бути небезпечним для особи. Однак саме сім’я стимулювала мене до зміни роботи, адже неотримання повного задоволення від роботи та мізерна заробітна плата не могли влаштовувати нормальну людину.

Після роботи в органах прокуратури мені пощастило працювати в адвокатському об’єднанні, де я зрозумів, що основною метою адвоката-професіонала є захист інтересів клієнта, допомога у визначенні його цілей та досягненні результатів, яких він потребує. І в цьому аспекті завдячую далекоглядності старшого колеги Бориса Семеновича Ісаєва, який на початку моєї адвокатської кар’єри доручав мені завдання, які взагалі не стосувалися кримінального права та процесу. На той час я не розумів, навіщо мені вирішувати такі питання, адже витрачав на них значно більше часу, ніж мої колеги. При цьому Борис Семенович не змінював своєї позиції та говорив мені, що якщо хочу стати справжнім адвокатом, то про кримінальне право маю забути щонайменше на два роки. Зараз же я вдячний його рішенню, адже справді став розуміти всі напрями юриспруденції та набув практичного досвіду вирішення широкого спектра питань.

Тому молодим юристам раджу дослухатися до порад старших колег, адже в більшості випадків вони справді хочуть вас чомусь навчити. Крім того, досить часто молоді та недосвідчені правники переоцінюють свої можливості та беруться за розв’язання надскладних завдань, ігноруючи при цьому застереження старших колег. Отримавши перші невдачі в роботі, в юристів часто знижується впевненість у власних силах і зникає віра в себе, як наслідок, з’являються сумніви у правильності вибору професії. Ще одним слабким аспектом більшості молодих юристів є відсутність вміння правильно оцінювати ситуацію.

Пропрацювавши три роки в адвокатському об’єднанні, я зрозумів, що його організація є надзвичайно недосконалою. Так, абсолютна більшість клієнтів були клієнтами завідуючого. Якраз через недосконалу структуру стандартного адвокатського об’єднання я прийняв рішення про те, аби піти. Саме в час роздумів від власника великого бізнесу в Україні з’явилася пропозиція очолити юридичний департамент його холдингу. І, напевно, саме цей період мого професійного життя був одним із найважчих, оскільки ставлення до працівників у великому бізнесі має певні особливості. Так, чи маєте ви особистий час, нікого не цікавить, а всі завдання, що ставляться, мають бути виконані «на вчора». Крім того, робота на великий бізнес емоційно виснажує, оскільки працюєш без права на помилку. Також роботодавцю ви цікаві тільки до того часу, доки працюєте. А в разі захворювання, що вибиває вас із робочого графіка більш ніж на місяць, та наявності великої кількості роботи, вам укажуть на вихід. На жаль, це і трапилось зі мною, що стало серйозним ударом, адже я повністю зневірився в людях. І в цей час у моєму житті з’явилась компанія ALEXANDROV & PARTNERS, в якій я працюю вже понад сім років. За цей час я зустрічав багато талановитих та розумних правників, які через переоцінку своїх можливостей та власну самовпевненість потрапляли в складні ситуації, з яких не завжди виходили переможцями. З досвідом я зрозумів: щоб стати справжнім професіоналом, необхідно постійно вдосконалюватися, розвиватися та ніколи не зважати на будь-які труднощі.

За 17 років професійної діяльності бачив, як юристи, наштовхуючись на перешкоди, просто здавались. Генрі Форд сказав: «Набагато частіше люди здаються, ніж зазнають поразки».

На початку професійної діяльності я не був винятком із правил. На кожному етапі свого професійного життя були моменти, коли мені хотілося залишити юриспруденцію або через необхідність порушувати свої життєві принципи, або через недосконалу організацію внутрішніх корпоративних процесів, або ж через «нелюдське» ставлення до людей. Однак з часом розумієш, як би банально це не звучало, що все, що не вбиває, робить нас сильнішим, що немає безвихідних ситуацій, що ви самі будуєте своє щастя.

Надзвичайно важливо, щоб юристи засвоїли просте правило: якщо вони хочуть отримувати високу заробітну плату, вони повин­ні дуже-дуже багато працювати. Так, мій робочий день починається рано-вранці, а закінчується пізно ввечері. І, звичайно ж, я не є винятком, адже всі провідні фахівці юридичної галузі працюють у такому ж ритмі. Життя показує, що для досягнення успіху необхідно постійно працювати, самовдосконалюватися, адже просто так нічого не буває. Обирайте свій шлях, активно дійте та цілеспрямовано рухайтесь до своєї мрії. Пам’ятайте: удачі немає, є люді, які її створюють.

Євген КУЗЬМЕНКО, представник ЮФ «Семенова і Партнери» в Латвії

Історія успіху ЮФ «Семенова і Партнери» складається щонайменше з двох етапів. Сучасному читачеві, а тим більше українському юристу, зрозуміло, що юридична компанія, створена у 2005 році в Севастополі, мала певні труднощі у 2014-му. Тобто довелося все починати з початку…

Загалом дотепер невідомо, які ще випробування чекають на нас, але ми плідно працюємо та коригуємо плани розвитку. Багатьом колегам буде цікаво, який відбиток залишила політична криза на корпоративній структурі. Зміна місця реєстрації та головного офісу — це найменше потрясіння. По-перше, цьому передувало питання продовження існування компанії та збереження практик. По-друге, потребувала оновлення команда, бо деякі професіонали обрали собі інший шлях. Упевненості додавало лише відчуття, що на ринку бракує досвіду саме такої юридичної фірми, яка може зрозуміти і підтримати бізнес та громадян, котрі також змушені шукати ліпшої долі поза межами рідних регіонів та ринків.

Зрозуміло, нам допомогли колеги та партнери, які замовляли саме нашу експертизу в кризовий час. З огляду на період 2014—2015 років можу стверджувати, що найбільшу підтримку ми отримали від юридичної спільноти України — професіоналів та друзів. Так, після консультацій з шанованим партнером ми зважились на відкриття зарубіжного представництва в Латвії. В унісон з бізнес-середовищем України ми шукали пропозицію для розміщення активів та структур управління. Вважаємо, що Латвія є найбільш зрозумілою та зручною юрисдикцією для українців. По-перше, це країна — член Європейського Союзу, що має значний досвід економічних перетворень на шляху зростання, по-друге, практично повна відсутність мовного бар’єра, по-третє, стійка стабільна структура державного управління та прозорі правила ведення бізнесу.

З 2015 року представництво ЮФ «Семенова і Партнери» успішно працює в Латвійській Республіці та має власний погляд на розвиток та успіх. До цього часу започатковано та реалізовано окремий, освітній, напрям роботи. Представництво уклало меморандуми про співпрацю з освітніми й науковими установами Латвії та України і пропонує юристам, адвокатам, освітянам, суддям та керівникам бізнесу подбати про додаткову освіту та підвищення кваліфікації за кордоном. Наразі маємо реалізованими програми за участю трьох країн: України, Латвії та Швеції! На виконання вимог Міністерства освіти та науки України щодо кандидатів на посаду доцентів та професорів кафедр учасники отримують міжнародні сертифікати про підвищення кваліфікації. Привабливість пропозиції зумовлена мовою викладання та спілкування (російська) і відсутністю на ринку подібних програм, що створені за участю юристів-практиків та провідних науковців. Справді, додає драйву надзвичайна атмосфера європейських міст Риги та Стокгольма. Насичений змістовний інтенсив курсу чергується з чудовими краєвидами та новими враженнями. Величезним сюрпризом стала підтримка наших ініціатив Посольством України в Латвії, тож кожен учасник курсу має можливість скористатися гостинністю та ознайомитися з роботою української дипломатичної місії в Ризі.

Отже, можу сказати, що будь-яку кризу можна подолати та отримати очікуваний або несподіваний розвиток!

Марія ОРЛИК, партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz

Найкращий учитель — це досвід. І чим важчий досвід, тим ліпше засвоєний урок. Я часто згадую рік, який провела в США на початку своєї юридичної кар’єри. У 2005—2006 роках здобувала в одному з американських університетів ступінь LL.M. за стипендіальною програмою Edmund S. Maskie. Однією з умов програми тоді було проходження community service та фахової практики. При цьому як community service, так і практику треба було знайти самостійно. З першим завданням особливих проблем не виникло, адже мою пропозицію допомоги місцевій громаді одразу прийняло бюро з безоплатної правової допомоги. А от місце на практиці довелося виборювати кілька місяців. Оскільки своє майбутнє бачила саме в юридичній практиці, я поставила перед собою амбітну мету знайти літню практику в одній з юридичних фірм Нью-Йорка, Вашингтона (Округ Колумбія) або Чикаго. Добре пам’ятаю, як я готувала аплікаційний пакет, обирала фірми, друкувала листи та резюме. Такі заявки традиційно надсилалися винятково поштою, а не через e-mail. Загалом я тоді віднесла до найближчого поштового відділення приблизно 100—150 листів до кожного з трьох вищезазначених міст. Це були коробки з листами. Іноді страшно згадувати, скільки часу та фінансів забрала ця справа. А потім настав час очікування. Щодня я із затамованим подихом йшла до поштової скриньки. Звичайно, я не очікувала, що у відповідь на кожен лист отримаю пропозицію, але сподівалась, що мені, зрештою, буде з чого обирати. Гадаю, десь 70 % фірм мені не відповіли взагалі. І згодом почали приходили відповіді. І всі відмови! Не пам’ятаю, скільки саме отримала відмов, але це був стос повідомлень заввишки десь у 10 сантиметрів. Серед них була відмова на листівці без конверта — навіть поштар знав про її зміст. Зрештою, завдяки допомозі та рекомендаціям колег і друзів, яким завжди буду за це вдячна, я влаштувалася на чудову практику до однієї з відомих вашингтонських фірм. А наприкінці літа вже отримала кілька пропозицій роботи від найкращих юридичних фірм.

Але жоден із тих листів-відмов я не викинула. Вони мені були надто дорогі. Той пакунок з листами привезла додому і досі зберігаю його як нагадування про те, що навіть за найнесприятливіших обставин здаватися не треба. І коли стає важко і хочеться опустити руки, я завжди згадую про цей товстий пакунок.

Анна НАЗАРОВА, юрист ЮК «Інком ЮРЕК»

Оскільки на попередніх роботах у мене не було судових спорів, я відчувала жах перед судовими засіданнями. Навіть добре володіючи матеріалами справи, я не знала, як треба слушно відповісти на запитання судді чи опонента. Мене очікувала низка прикрих невдач, оскільки перші декілька справ закінчилися програшем у перших інстанціях. На щастя, пізніше мені вдалося опанувати себе, і всі ці рішення були скасовані в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Проте півроку-рік, що пройшли до моменту оскарження цих рішень, видались досить складними з психологічної точки зору. Подолати невдачі мені допомогла робота над помилками, тверезий і холодний підхід до аналізу програних справ, обмірковування сценаріїв розвитку наступних, і головне — я любила свою професію і свою роботу, мріяла стати кваліфікованим юристом та розуміла, що успіх апріорі не дається легко. Нарешті, невдачі скінчилися і прийшов час перемог, які надали мені впевненості у собі.

Не важливо, чим ти займаєшся, якщо ти не любиш те, що робиш, то ані матеріальна винагорода, ані комфортні умови праці, ані будь-які інші заохочення не будуть стимулом для досягнення професійних висот.

Ще одним важливим фактором, який допоміг мені подолати перешкоди та допомагає і сьогодні, звісно ж, є підтримка колег. Неможливо переоцінити важливість дружного, згуртованого колективу, з яким можна порадитися з будь-яких робочих питань, правильного ставлення до помилок з боку керівництва компанії, коли за недоліки тебе не карають, а спокійно аналізують ситуацію і знаходять шляхи задля запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Такий підхід до роботи над невдачами унеможливлює зайві комплекси, що здатні зламати молодого і талановитого працівника ще на початку професійного шляху, та сприяє постійному підвищенню кваліфікації і досвіду юриста.

Молодим юристам раджу, щоб вони зрозуміли, що в юридичній професії нічого не дається легко, не можна одразу все вивчити, а потім лише користуватися здобутими знаннями. Треба постійно вчитися, підвищувати професійний рівень, вивчати зміни до законодавства.

Не варто очікувати миттєвих перемог, легкого успіху, високої заробітної плати і простої офісної роботи. Аби стати справді кваліфікованим юристом, треба багато працювати щодня. Бе­зумовно, виникатимуть помилки, будуть поразки і невдачі, проте саме завдяки їм (і за правильного до них ставлення з боку юриста та керівництва компанії) потім можна відчути справжній смак очікуваного успіху.