Проза життя: Правила життя
Ярослава ГРЕГІРЧАКА

Заступник бізнес­омбудсмена Ярослав Грегірчак є уособленням правника європейського зразка: освічений, доброзичливий, харизматичний, ввічливий, стильний. Під час інтерв’ю він може довго розмірковувати про проблеми, які його непокоять, а потім у напрочуд короткі строки погоджувати результати. Окрім своєї поточної роботи, яку він сам сприймає на перехресті між ADR та GR, Ярослав є фахівцем у сфері міжнародних корпоративних фінансів, знається на способах забезпечення виконання зобов’язань, міжнародному арбітражі та адміністративному праві. У 2004–2010 роках обіймав керівні посади у міжнародних юридичних фірмах Chadbourne & Parke та Gide Loyrette Nouel. У 2016 році став дійсним членом­кореспондентом Королівського арбітражного інституту (Лондон, Велика Британія). Прагнучи колись стати членом наглядової ради, у 2019 році отримав відповідний Сертифікат Української академії корпоративного управління (UCGA). З травня 2015 року у Раді бізнес­омбудсмена керує командою із шести інспекторів. Є автором семи системних звітів Ради на такі різноманітні теми, як рейдерство, зловживання з боку правоохоронців, адміністрування податків, митниця, захист економічної конкуренції та адміністративне оскарження. Ярослав уболіває за справедливі та чесні «правила гри» між державою та бізнесом, а сьогодні ділиться з читачами «УЮ» правилами свого життя

 

Коли Україна здобула незалежність, мені було шістнадцять років. Тоді я закінчив школу і вступив на юрфак Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Юриспруденція для мене — це щось більше, ніж найточніша з усіх гуманітарних наук. Це — універсальний ресурс для професійної самореалізації.

У Раді бізнес­омбудсмена я для того, аби країна ставала кращою.

Завжди вважав частиною своєї роботи необхідність постійно вчитися і допомагати колегам реалізовувати свої сильні сторони.

Впоратися з великим робочим навантаженням мені допомагають правильно побудовані команди і самовіддача.

Найвдаліший телевізійний образ — Дональд Драйпер з Mad Men.

Мій улюблений режисер — Паоло Сорентіно.

Полюбляю слухати Muse та jazz.

Я був непохитним у своєму рішенні повернутися до Канади у 1999 році і, все ж таки, отримати «магістерку» у McGill University.

Єдине, що має сенс і цінність за будь­яких умов, — це сім’я.

Сидячи на березі океану, можна пересвідчитися, що так, старий, ти таки дійсно у відпустці.

Одного разу ми з товаришем розпустили комсомольську організацію в школі.

Окреме коло пекла відведене для тих, хто своєю некомпетентністю заважає нам ставати сильнішими.

Трагедія сучасного світу полягає в тому, що технічний прогрес не сприяє зміцненню взаємної довіри, радше навпаки.

Пройдуть чергові сто років, а людська природа і цінності не зміняться.

Люди часто не усвідомлюють, що буває завтра або післязавтра.

Запорукою щасливого шлюбу є щасливий випадок.

Напрочуд важливо мати хобі, щоб час від часу випускати пар. Я граю у теніс.

Завжди краще — за свої аніж у борг.

Дайте мені точку опори, і я постараюся не підвести.

Усе буде добре тоді, коли, серед іншого, ми змінимо ставлення до того, що вже маємо зараз.